Йошта – плід кохання аґрусу та смородини. Смак, плюси та мінуси йошти. І чому вона обов’язково має бути у вашому саду

Хтось називає її барбарисом, хтось просто смородиною, і мало хто знає правильну назву цієї дивної ягоди. Ще б! Йошта – таке слово, яке й вимовити складно, не те що запам’ятати. Така дивна назва утворена від німецького Johannisbeere – смородина і Stachelbeere – агрус. Адже йошта – їхній гібрид. Всі корисні властивості даної ягоди можна знайти за посиланням https://zhitomir.in.ua/joshka-yagoda-korisni-vlastivosti/.

І начебто нещодавно воно і виведене – у 1970-х роках, але вже з вісімдесятих почало активно поширюватися нашою країною. Особисто я пам’ятаю його з дитинства, з вісімдесятих – вже тоді густо обсипані ароматними ягідками кущі привертали дитячу увагу та руки.

Смак у йошти дуже специфічний – кисло-солодкий. Трохи віддає смородиною. Шкірка досить жорстка. І, як на мене, великий мінус – довгі хвостики, що дісталися у спадок від тата-агрусу. Але якщо у аґрусу ягоди більше, і хвостики можна легко обірвати або обрізати, то у йошти ягоди менше, і провозитися з хвостиками можна пів дня – якщо готувати ягоду на варення.

Варення, до речі, виходить дуже ніжне, ароматне і трохи нагадує смородинове.

Також ягоди добре піддаються сушінню і, якщо вчасно не зібрати, можуть засохнути прямо на гілках.

Дуже добре себе показують ягоди під час заморожування. Відмінно зберігаються і при розморожуванні зберігають смак та корисні властивості. А їх у йошти чимало:

Вміст вітаміну С у йошті нижче, ніж у смородини, але в 2-4 рази вище, ніж у аґрусу (в середньому 900-1000 мг на 100 г ягід). Крім того, йошта у великій кількості містить вітамін Р та антоціани. Плоди мають високі лікувальні властивості – підвищують рівень гемоглобіну в крові, сприяють прискоренню обмінних процесів, а також застосовуються при лікуванні шлунково-кишкових захворювань.

Але найбільший плюс йошти – рослина зовсім не вимоглива, і з вирощуванням її впорається навіть новачок чи дачник, що буває на дачі набігами.

Адже йошта:

– посухостійка і може рости навіть за рідкого поливу,

– швидко росте та плодоносить. Ягідки з’являються вже на другий рік після посадки,

– стійка до хвороб,

– Висока тривалість життя – 20-30 років,

– немає колючок, як у аґрусу,

– не вимоглива до ґрунту,

– ягоди, що встигли, не обсипаються – на відміну від смородини,

– раннє цвітіння,

– ніжний аромат у квітів,

– Гарний відтінок у листя восени.

Мінуси:

– ягоди встигають у різний час, що не дуже зручно,

– високі гілки: доведеться підв’язувати,

– ягоди менше, ніж у смородини,

– довгі хвостики у ягід,

– листочки не мають такого аромату, як у смородини.

Плюси, як на мене, переважують. Не дарма вчені багато років намагалися одружити аґрус та смородину – воно того варте. Йошта настільки невибаглива, посухостійка, що росте сама собою. Один раз посадити – і 20-30 років вона радуватиме вас своїм цвітінням та врожаєм. Вам потрібно буде лише зрідка поливати та збирати ягоди. А який аромат коштує навесні! Весь садок наповнюється запахом квітучої йошти.